У статті досліджено стратегічну роль цифрових інструментів наукової ідентифікації — ORCID ID, Scopus Author ID, Web of Science ResearcherID, Google Scholar Author ID, ResearchGate ID — як ключових елементів цифрової інфраструктури науки у контексті цифрової економіки, відкритої науки та інтеграції України до Європейського дослідницького простору (ERA)). Акцентовано увагу на бібліометричних профілях як інструментах збору, обробки та аналізу даних про наукову продуктивність, які формують основу для автоматизованої звітності, цифрового моніторингу результативності досліджень і прийняття управлінських рішень у сфері науки.
Проаналізовано приклади інтеграції профілів у системи управління науковою діяльністю (CRIS) у країнах ЄС. Проведено порівняльне дослідження рівня цифрової активності в країнах Східної Європи (Польща, Угорщина, Чехія, Румунія, Сербія, Болгарія, Литва, Латвія, Естонія, Україна), визначено що ідентифікатор ORCID стає стандартом міжнародного рівня.
Встановлено, що в Україні цифрова ідентифікація науковців перебуває на стадії становлення: спостерігається фрагментарність інтеграції профілів у CRIS-системи, недостатня уніфікація бібліометричних профілів, відсутність єдиного державного чи інституційного стандарту щодо обов'язкових платформ для створення профілів, низький рівень цифрової та наукометричної грамотності частини дослідників, формальний підхід до створення профілів. Вирішення цих проблем потребує узгодженої політики, інституційної координації та розвитку цифрових компетентностей.
У цьому контексті запропоновано модель інтеграції української науки до Європейського дослідницького простору (ERA) через призму використання цифрових ідентифікаторів, яка охоплює чотири рівні реалізації: індивідуальний, інституційний, національний та міжнародний. Окрему увагу приділено ролі Національного фонду досліджень України, Національного консорціуму ORCID, інституційних репозиторіїв та наукових бібліотек (Державної науково-технічної бібліотеки України (ДНТБ), Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ), Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України (ННСГБ НААН)) у формуванні цифрової дослідницької екосистеми. Проведено аналіз топ-20 вчених НААН за їх бібліометричними профілями у різних системах. Відмічено високу кореляцію між WoS і ResearchGate та WoS і Scopus, помірну між Scopus та ResearchGate і слабку між Google Scholar та іншими системами. Підтверджено, що наявність актуальних профілів у різних в міжнародних ідентифікаційних системах підвищує цитованість, міжнародну видимість та індекс Хірша дослідників. Водночас 20% відсутніх та 25% частково заповнених ORCID-профілів свідчать про потребу активізації політики цифрової ідентифікації у мережі НААН.
Результати дослідження підтверджують необхідність нормативного, організаційного та технічного забезпечення цифрової ідентифікації українських науковців відповідно до принципів відкритої науки та в контексті приєднання до Європейського дослідницького простору, що є важливою передумовою для підвищення конкурентоспроможності національної науки у глобальному академічному середовищі.